Запровадження сек’юритизації для фінансування аграріїв – економія бюджетних коштів до 20 млрд щорічно.
Більшість українських аграрних підприємств орієнтовані на вирощування та експорт зерна, кукурудзи та соняшникової олії. Отримуючи виручку від експорту продукції в іноземній валюті, аграрні підприємства вимушені залучати кредити у гривнях під заставу свого майна за ставками, які як мінімум в тричі вищі за вартість боргового фінансування в іноземній валюті. Ставки за банківськими кредитами складають 21% річних навіть більше, окрім того позичальники несуть додаткові витрати на оформлення та страхування застави.
З метою зменшення витрат на обслуговування банківських кредитів, була запроваджена урядова програма компенсації відсотків «5-7-9%», за якою ринкові ставки за кредитами діючим підприємствам малого та середнього бізнесу компенсуються до рівня 9%. Компенсацію розраховується на рівні Українського індексу роздрібних депозитів (UIRD 3m), яка складає 12% і має тенденцію до динамічного зростання вже найближчим часом.
Згідно інформації Державного фонду розвитку підприємництва, державною програмою «5-7-9%» з компенсації відсотків за кредитами скористалися 23 тис аграрних підприємств. Загальна сума кредитів в агросекторі, за якими сплачується компенсація з державного бюджету, складає 91 млрд грн ($2,3 млрд).
У 2023 році, витрати державного бюджету України на сплату компенсацій аграріям можуть скласти понад 11 млрд грн ($277,5 млн) без врахування запланованого Міністерством сільського господарства додаткового зростання обсягу кредитів на суму 67 млрд грн ($1,7 млрд). Загальні витрати бюджету на сплату компенсацій за кредитами в аграрному секторі можуть скласти понад 19 млрд грн ($480 млн).
Але вже зараз відчувається нестача бюджетних коштів на такі цілі та затримка фінансування, що підриває довіру до корисної урядової програми. За відсутності прямого доступу до фінансування з зовнішніх інвестиційних джерел, фермери вимушені нести надлишкові витрати на сплату відсотків банкам за дорогими гривневими кредитами, а держава Україна вимушена такі марні витрати компенсувати, замість того щоби цими коштами фінансувати потреби на оборону та невідкладні соціальні потреби населення.
Економію коштів з державного бюджету, який більш ніж на половину складається з донорської допомоги країн-партнерів України, може бути досягнуто за рахунок припинення компенсацій аграріям-експортерам … Водночас, скорочення витрат бюджету не має погіршувати фінансовий стан фермерів-позичальників з причини здороження вартості їхніх кредитних запозичень. Рішенням цієї дилеми мають стати індексовані на валютний курс фінансові аграрні розписки. Ставка за індексованими фінансовими аграрними розписками може складати ті ж самі 9%, але без необхідності витрачання бюджетних коштів на компенсації аграріям-експортерам.
Оптимальною формою залучення фінансування з зовнішніх інвестиційних джерел може стати сек’юритизація аграрних розписок, які є дуже зручним активом для таких програм. Зважаючи на доволі низький відсоток NPL в аграрній галузі, рейтинг старших траншів структурованих облігацій, випущених на базі індексованих на курс долара США аграрних розписок фермерів-експортерів, які мають позитивну кредитну історію, може бути вищім за рейтинги державних облігацій. Ставка за індексованими структурованими облігаціями старшого траншу може бути на рівні трохи більше 6%. До того ж, уряд може надати гарантій інвесторам у підпорядковані транші, що принципово збільшить їх зацікавленість, враховуючи на низький ризик пов’язаний з позичальниками, які мають права власності або довготривалого користування на землю сільськогосподарського призначення.
Експерти Української національної іпотечної асоціації (УНІА) вже розробили проект закону «Про сек’юритизацію» на основі Регламенту (ЄС) № 2017/2402 від 12 грудня 2017 року «Про встановлення загальних рамкових умов для простої, прозорої та стандартизованої сек’юритизації». В разі схвалення проекту парламентом, є хороші можливості для запуску сек’юритизації вже до кінця цього року. Для цього уряду України доцільно звернутись до Світового банку за технічною допомогою та залучити незалежну міжнародну експертизу законопроекту, підготовленого фаховими експертами УНІА. У разі позитивного висновку такої експертизи, він може набути статус першочергового. І чим раніше, тим більше бюджетних коштів вдасться заощадити бо, « час, це гроші»…
